Виявлено обумовленість окремих форм спільного та відмінного у творах М.Трублаїні і творах американського письменника Дж.Лондона. Досліджено, що, наслідуючи традиції американського письменника та художньо втілюючи свої власні сюжети, М. Трублаїні увійшов в українську літературу як справжній творець пригодницької повісті. Засвоївши традиції свого попередника, український письменник створив оригінальні художні типи, збагатив поетику творення захоплюючих колізій та інтриг.

Досліджено творчість М. Трублаїні та розвиток пригодницького жанру в українській літературі першої половини XX ст. На матеріалі оповідань "Малий посланець", "Крила рожевої чайки", повістей "Лахтак", "Шхуна Колумб" і роману "Глибинний шлях" розглянуто своєрідність творчої манери письменника, зокрема, розкрито особливості романтичного героя пригодницького твору. З'ясовано основні способи розбудови сюжетної інтриги, подано типологію конструктивного та деструктивного персонажів, активізовано поняття "закритого" та "відкритого" тексту. Доведено, що твори М. Трублаїні будуються за схемою "закритого" типу. Вперше здійснено структурний аналіз роману "Глибинний шлях". З'ясовано, що домінуюча роль у романі належить образу наратора, який включений до сфери конструктивного героя і здійснює вагомий вплив на сприйняття подій читачем.